Історія української вишиванки
Історія української вишиванки
Вишиванка як предмет святкового та повсякденного гардеробу сучасних українців – це не що інше, як традиційний європейський одяг дохристиянського періоду Київської Русі . Елементи вишивки у вигляді червоно-чорних орнаментів по білому полотну були помічені ще на сорочках, що використовуються за часів легендарної Країни Антів, до експансії вікінгів.
Споконвіку представники слов’янських народностей, включаючи українців, обов’язково мали в побуті вишиванку. У ті часи вона була звичайним атрибутом – одягом, в якому доглядали худобу, обробляли землю і виконували інші роботи по дому. Московити, які не належать до слов’ян, ніколи не мали такого одягу.
Кожна вишиванка відрізнялася від інших своїм візерунком. Такі орнаменти зберігали в собі генетичний код українців , який передавався з роду у спадок. Саме це й дало змогу нашим предкам донести автентичну інформацію до своїх нащадків. Для кожного регіону України характерним є свій код, своя символіка. Орнаменти служили оберегами, як молитва, захищали від злих сил, вказували на належність до певного роду, місце проживання.
Кожен візерунок підбирався не просто так. Дуже часто на старих вишиванках можна побачити зображення класичних рун, які використовуються для захисту ще за язичництва. Після приходу християнства у Північній Європі замість рун стали використовувати латиницю. Це призвело до поступової трансформації рунічних візерунків на дещо інший формат. Дослідники вишивки знайшли понад 5000 зразків різних написів з використанням рун , при цьому більша частина їх була виявлена на території України у Придніпровському регіоні.

Вишивка була присутня практично на всіх тканих предметах побуту – нею прикрашалися рушники , скатертини , жіночі сорочки , плахти, хустки, багато іншого. Довгом нареченої було вишити сорочку своєму нареченому, а також рушники, які вона в’язала сватам під час обряду сватання. Деякі з цих традицій у дещо видозміненому форматі збереглися в Україні і сьогодні.
Встановити точну дату появи української вишиванки виявилось досить складно. Деякі вчені стверджують, що ця традиція прийшла за часів скіфів та сарматів із території Ірану. Племена, які тоді проживали в Причорномор’ї та в Східній Україні відіграли значну роль у становленні етногенезу антів. На думку інших вчених, вишивку принесли в Україну варяги після наступу вікінгів.
Також дослідники зазначають, що частина візерунків на старовинних українських вишивках зовні схожа на малюнки епохи трипільської цивілізації. Про вишиті сорочки можна знайти згадки і у Геродота. А під час розкопок неподалік Черкас були знайдені срібні фігурки 400-500 року н.е. у вишиванках, на яких візерунки дуже нагадують сучасні орнаменти.
Крім того, мандрівник з Італії Жильбер де Лануа, який був на території України в 15 столітті, відзначав у своїх записах традиційний український одяг з вишивкою .
Традиції та сучасність вишиванки
На сьогоднішній день вишиванка стала надзвичайно популярною не лише в Україні, а й у всьому світі. Наші етнічні мотиви використовують у своїх колекціях бренди Dolce, Gabbana Gucci, Valentino . Як і в минулі часи, вишита сорочка використовується і в будні, і у свята. Її носять і дорослі, і діти. І пояснити такий феномен можна дуже просто. Крім того, що вишиванка – це красиво, гідно, різноманітно та оригінально, це також і вічний символ українського народу. Народу, який не забуває своєї історії, і несе свою свободу через століття.