Давайте розберемо шопер на волокна. Сучасний потенціал розвитку промисловості та відповідно забруднення навколишнього середовища призводить до екологічної катастрофи. Експерти прогнозують, що найближчі 100 років запаси нафти вичерпаються і енергоресурси дорожчатимуть у геометричній прогресії.

Суспільство звикло до комфорту, що не звертає уваги на витрату матеріалів, які використовують у побуті таких, як поліетиленові пакети та синтетичні полімерні матеріали, які не розкладаються у землі.

Сьогодні людство виробляє та викидає тонни поліетилену в одноразових пакетиках, пластикових пляшках, які забруднюють довкілля. Це призводить до переходу на екологічно чисту сировину та опір поліетилену в цілому. Цього року тренд сумок з еко-тканини набирає обертів. Йтиметься річ про сучасні сумки-шопери, авоськи, багаторазового використання.

Шопер – це міцна жіноча сумка для покупок. Походження назва походить від слова «Shopper» – покупець. Формою схожий на поліетиленовий пакет для продуктів. Основною перевагою цього різновиду сумок це великі ручки та містка форма. Сумку одягають на плече, що звільняє руки і робить її практичною. Для старшого покоління асоціюється з авоською.

Популярною сировиною для виготовлення сумок застосовують різновиди щільних тканин чи шкіру. Від вартості сировини залежить кінцева вартість товару. Кожна тканина має свої особливості та зносостійкі властивості.

Компанія HISTROV за екологічний продукт

Команда HISTROV з початку свого існування застосовує натуральні тканини. Фундаментом тканин, закладених у наш механізм виробництва, закладено льон та конопля. За якістю виробу та практичності додатково застосовуємо шерсть та шовк. Ми завжди стежимо за трендами та йдемо в ногу з часом. Світові будинки моди мають окремі колекції з еко-тканин які демонструють на Тижні Моди. Prada випускає в’язану сумку-шопер, що дає новий поштовх handmade та застосовання натуральної сировини.

Шопери, як інструмент збільшення інтересу до національної вишивки

Перед Днем Вишиванки до нас завітав кореспондент з інтерв’ю та ставив дуже цікаві запитання. Одним із питань було:

«На Вашу думку, наскільки та чому важливо зберігати та передавати наступним поколінням нашу традиційну вишивку?»

Дискусія тільки з цього питання тривала близько 30 (тридцяти) хвилин. Висловимо Нашу позицію коротко та основними тезами.

Сучасне суспільство цікавляться лише технологіями та гаджетами і змалку «залипає» в YouTube або в іграх. Книги ніхто не читає, майже ніхто. Діти звикли дивитися очима та слухати вухами, але не читати. Основною проблемою Нашого часу це історія та набуття знань у ній. Українська традиційна вишивка – це прикладне мистецтво, яке має статус у ЮНЕСКО/UNESCO як не матеріальна цінність.

З кожним роком вишивка, як мистецтво, вимирає та її цінують все менше і менше. На сьогоднішній день традиційну вишивку можна побачити у літніх майстринь із сіл, які все життя займалися цим. Наші бабусі, щоб залишити пам’ять про себе або зробити обереги наступному поколінню, вишивають роками та вкладають у вишивку ТІЛЬКИ позитивну енергетику. Свою творчість передають з покоління до покоління

Ідея вишивки на шопері прийшла саме після інтерв’ю. Ми розуміємо, що традиційна вишивка вимирає як динозаври і за кілька десятків років екскурсовод у музеї покаже її, як пережиток минулого. Вишивка на шопері демонструє всю красу культурної історії України. Висока якість ниток надають блиску вишивці та переливаються на сонці. Вироби мають якийсь шарм та оригінальність, ніж просто напис популярного бренду чи фото улюбленого героя кіно.

Шопери HISTROV у рамках української культури

Підписники, спостерігають за нашим розвитком та знають Наш почерк. У курсі, що вишивка розробляється на основі традиційних та вінтажних елементів вишивки. Родзинка Наших шоперів у поєднанні сучасного почуття комфорту та елегантності традиційної вишивки. Таким чином, ми пропонуємо нашим дівчатам поринути в українську культуру та насолодитись якісним виробом.

Символи та орнаменті на наших сумках основані на:

• «Миколаївський розпис» – заснований у селах Новомосковського району Дніпровської області України. Техніка малювання з’явилася близько 300 років тому. Характерним нанесенням розпису є зелене тло, яке властиве лісам Присамар’я. Громада для популяризації створила мурал разом із художниками-майстрами. Цей проект набрав популярності обласного масштабу та Голова організував школи для навчання дітей народного мистецтва.
• «Петриківський розпис» – зародився на Дніпровщині у селищі Петриківка. Майстрині прикрашали стіни, вікна та двері квітами яскравого кольору. Історія Петриківки розпочинається XVII століття за часів козацтва. Засновником села був Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорізької Січі. Вишивка на сорочці оберігала від усього поганого.

«Миколаївський розпис — плоске писання, малюнок накладається на малюнок, колір на колір. А в „петриківці“ — це розмах пера» – з Вікіпедії.

• Оберіг «Дерево життя» – включає в себе декілька значень, які мають право існувати. Перше – це символ трьох світів: Небесного, наземного та підземного. Друге – це моральне та етичне переплетення минулого, сучасного та майбутнього. У всіх тлумаченнях згадується значення пошани предків (коренів/чаші), розвитку буття (ствол) та підтримка молодого покоління (верхні молоді листочки крони). «Дерево життя» – символізує захист будинку, сім’ї. Згідно з давніми звичаями, символ, вишитий на сорочці, наділяв силою предків.
• Орнаменти українського ковроткатського мистецтва. Килимарство – це традиційна галузь народного мистецтва України. Давні часи килими служили для утеплення та прикраси будинків, виконували обрядову функцію. Засттосовувались у кожних урочистих, весільних, похоронних обрядах. Килими були частиною віно(приданого) жінки і ними платили данину. До нашого часу збереглося автентичне виробництво у центральному регіоні України на Полтавщині, Чернігівщині та Київщині. Варто не забувати також про Західну Україну, зокрема, Гуцульщина, Поділля, Буковина. Завдяки Майстриням килимарства Західної України наприкінці 80-х і 90-х років про українське прикладне мистецтво дізнається Європа. На сьогоднішній день надходять замовлення на домоткані килими з усього світу. Окремі вінтажні екземпляри зберігаються у приватних колекціях та музеях.

Фахівці підтверджують популярні три типи орнаменту килимів.

Для першого типу притаманних класичний орнамент, побудований за схемою смуг. Полотнище килима ділиться поперечними смугами на непарну кількість – три, п’ять і більше – полів. Середню частину поля ширших узорних смуг займає один більший, або два такі мотиви, з’єднані між собою. З двох сторін основного мотиву розміщуються в зустрічному порядку менші» – науковий працівник Тернопільського обласного краєзнавчого музею Галина Завіша.

Для другого типу характерний квітковий орнамент, розташований принципом прямого або косого плетіння. Третій тип – центричний, де навколо центрального об’єкта формуються орнаменти, що у кінцевому результаті утворює образ.

Дизайнери HISTROV переплітає у виробі багаторічні традиції та сучасний підхід до виготовлення виробів. Команда професіоналів створює жінкам ексклюзивні чудові вироби з частинкою історії, а чоловікам вишиваємо обереги захисників та процвітання

Квіти як оберіг

У наших магічних торбинках, які зовні оздоблені Деревом Життя, всередині також міститься дещо не менш особливе. У кожній такій сумці з орнаментом є наповнення — квіти-обереги. Це натуральні сухоцвіти, які ростуть в Україні: пшениця, жито, безсмертник та мак (тільки ці, чи ще якісь?).

Кожна рослинка має своє значення та свою унікальну енергетику. І ми в майстерні Floretta вивчаємо це автентичне значення флори та відповідно створюємо символічні букети і композиції.

Звичайно, що найважливіша функція квіткових композицій ще з давніх-давен — це функція оберегу. Люди завжди шукали у природи підтримки та знаків на майбутнє. Саме тому як і зараз, так і століття тому в українських оселях можна побачити засушені освячені букети, які мають як декоративне значення, а також діють як амулет для сім’ї.

Вагоме місце в букетній історії української флористики займає весільний букет. Для його створення майстрині Floretta використовують як рослини, які ростуть в Україні, а також й більш екзотивні для нас елементи.

Весільний букет — це своєрідне відображення наречених, тож до підбору квітів для нього потрібно підійти особливо обережно.

Культові рослини, які вплітають у весільний букет нареченої

Троянда — сенсів цій квітці не позичати, їх неймовірно багато. Але у випадку весільного букету — це символ пристрасних почуттів, чистоти  та невинності.

Бавовна — так, сьогодні мало хто прочитає назву цієї рослини не усміхнувшись, але все ж не будемо дискредитувати цього воістину благородного представника флори. У деяких країнах бавовну навіть називають “білим золотом”. Вона є наскрізним символом достатку та процвітання.

Мак — такий звичний для українців символ, який, до того ж, використовуємо для наших страв, в тому числі для різдвяної куті. За своїм значенням — це символ молодості та жіночої привабливості. Також мак за морфологічними історіями знаний як охоронець від нечистої сили.

Цікаво те, що, в Давній Греції храм та статую богині плодючості Гери (Юнони) на острові Самос прикоашали маковими головками. Тобто попри різницю культур, менталітетів та вірувань у людей на всій планеті Земля завжди було багато спільного.

Льон — здавалось б, це питомо українська рослина, проте не тільки. У всьому античному світі льон вважався символом світла, чистоти та вірності. Також ця на перший погляд проста рослинка несе у собі особливу характеристику для нареченої — вона описує її красу та дівочість.

Лаванда — здавна ця неймовірно запашна рослинка вважалась містичною, а також такою, яку використовували у своїх зіллях чарівники. Ми думаємо, що наші карпатські мольфари також не нехтували цією фіолетовою красунею та використовували її для своїх добрих справ.

Гвоздика допомагає пробудити та зберегти любов. Але, звичайно, що працює ідеально вона тоді, коли почуття взаємні.

А зараз, мабуть, трохи здивуємо вас, бо хочемо розповісти про те, що використовуємо у наших весільних букетах кокос у вигляді чаші (можна додати одне речення, як пояснення, тобто це шкарлупка кокоса чи щось в такому плані пояснити). В Індії коксові горіхи вважають символом плодючості, а храмові священники дарують їх жінкам, які мріють народити сина.

Ротанг — символізує ніжне єднання двох людей, які створюють сім’ю.

Вишуканий озотамнус з тонким ароматом особливо доречний у весільний букетах. Він символізує чистоту та щирість.

Злакові культури — це наші унікальні плоди, подаровані Богом. Бо клімат нашої землі дозволяє рости тут пшениці, ржаним культурам, а отже наша земля дарує нам хліб, який є найважливішою їжею для життя. Символ зерна — це символ родючості, циклічності, нескінченності, твердий символ роду та його єдності.

Наші предки у квітах прославляли велику богиню, яка за давніми віруваннями володіла магічними властивостями та могла посприяти в особистих справах, або в покращенню урожаю. Відповідно квіти в українській культурі були і на предметах побуту, на робочих знаряддях, і, звичайно, на вишиванках.

Півонію, маки, ромашку вважали символами дівчачої краси, жіночої мудрості та ніжності. Запашний любисток — охорона від злих духів, м’ята — оберіг для маленьких дітей, барвінок ­— символ безсмертя людської душі, а також міцного шлюбу.

Є й у нашій квітковій біблії дуже актуальні сьогодні рослини, зміст яких, як виявилось,  непідвладний часу.

Калина — символ надії та розлуки, едельвейс (шовкова косиця ) – символ кохання, мужності, вірності та патріотизму, євшан-зілля – символ пам’яті про рідну землю, цвіт яблуні або вишневий квіт – материнська відданість.

🌺Якщо б ви обирали вишиванку з особливої для вас рослиною, тоді щоб це було?